ВІДСУТНІСТЬ НАЛЕЖНОЇ УВАГИ ДО ДУНАЙСЬКОГО РЕГІОНУ НЕГАТИВНО ВПЛИНУЛО НА ЙОГО СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНЕ СТАНОВИЩЕ – СЕРГІЙ ГРИНЕВЕЦЬКИЙ

Україна першою з країн, що не є членами Європейського Союзу, отримала право головувати  в Стратегії ЄС для Дунайського регіону. І це є не лише позитивним сигналом щодо європейських прагнень нашої держави. Із головуванням пов’язані сподівання, що в Україні з’явиться зрозуміла і перспективна дунайська політика – відзначив голова Одеської облдержадміністрації Сергій Гриневецький, відкриваючи засідання круглого столу на тему «Одеська область і Стратегія ЄС для Дунайського регіону: можливості та перспективи в контексті майбутнього головування України у ЄСДР».

«На жаль, Дунайський регіон України, особливо Південь Одеської області  неодноразово ставав заручником частих змін внутрішній політиці, міжпартійних  чвар, зовнішніх чинників.Як результат, маючи значний потенціал для розвитку, вихід до Дунаю, як трансєвропейської транспортної артерії, території Дунайського регіону все більше перетворювалися на вузол економічних, соціальних та екологічних проблем, які не вирішувалися роками” – сказав голова ОДА.

Сергій Гриневецький нагадав учасникам круглого столу, що на початку 90-х війна в Югославії та ембарго проти цієї країни завдали Українському Дунайському пароплавству збитки в обсязі 440 млн. доларів США. Україна не отримала компенсації від міжнародної спільноти, проте удар, завданий УДП, мав негативний довгостроковий вплив на економіку всього Українського Придунав’я.

І в подальшому, на думку голови облдержадміністрації, відсутність належної уваги до Дунайського регіону негативно вплинуло на його соціально-економічне становище.

«Чи варто згадувати минуле, коли перед Україною відкривається рік головування в Дунайській стратегії? Вважаю, що – варто. Бо неувага до економічних, соціальних, екологічних, культурних питань обертається політичними проблемами. Ще пам’ятна невдала спроба розбурхати сепаратистські настрої на Півдні Одеської області. Тому для України участь у Дунайській стратегії є не лише ще одним з напрямів європейської інтеграції, але й важливим інструментом державної регіональної політики. Це, до речі зафіксовано в Державній стратегії регіонального розвитку» – сказав Сергій Гриневецький.

Говорячи про перспективи дунайської політики України, голова Одеської ОДА зазначив, що ми маємо відповісти на ключове питання – що означає Дунай для України, а отже, що нам дає участь у Стратегії ЄС для Дунайського регіону.

«В першу чергу, для України участь у ЄСДР це залучення до розробки європейської політики, скільки Дунайська стратегія є єдиною макрорегіональною стратегією, до якої залучені країни – не члени Європейського Союзу. Крім того, питання співробітництва України з країнами Дунайського регіону визначена окремою главою у Угоді про асоціацію України та ЄС. Завдяки участі в ЄСДР Україна також має шанс долучитися до європейських освітніх, правоохоронних та культурних проектів. Дунайський регіон є важливою частиною Дунайського простору Європи і складається з чотирьох областей: Закарпатської, Івано-Франківської, Чернівецької та Одеської, в яких проживає близько 6 мільйонів чоловік» – розповів Сергій Гриневецький.

На думку керівника Одеської області, наш регіон має чимало конкурентних переваг, які підсилюють його значення.

Перше – це вигідне географічне розташування та розвинену транспортну інфраструктуру. Зокрема, Одеська область має розвинений морегосподарський комплекс з 7 морських торговельних портів, 3 з яких – Рені, Ізмаїл, Усть-Дунайськ з портовими пунктами Кілія та Вилкове, розташовані безпосередньо на Дунаї. Наявність власного глибоководного судового ходу Дунай-Чорне море по гирлу Бистре також значно збільшує транспортно-транзитний потенціал регіону. В регіоні розташовані 5 міжнародних аеропортів. Транзитні можливості регіону збільшилися після відкриття поромної переправи Орловка – Ісакча між Україною та Румунією.

Дунайський регіон має також значний природний потенціал та можливості для розвитку енергетики з використанням відновлювальних джерел. Так, в Одеській області зосереджено 23% генеруючих потужностей сонячної енергетики України. Інтенсивно розвивається “зелена енергетика” і в областях Карпатського субрегіону.

Характерною рисою регіону є значна площа природоохоронних територій. Серед конкурентних переваг можна згадати також значний рекреаційно-оздоровчий та туристичний потенціал. Серед активів Дунайського регіону України – високий рівень залученості неурядового сектора і досвід участі у транскордонному співробітництві в рамках єврорегіонів «Нижній Дунай», «Верхній Прут» та «Карпатський».

«Зрозуміло, що потенціал значної частини цих переваг зменшується внаслідок різних чинників, таких як високий рівень зношеності інфраструктури, неефективне господарювання та управління, недосконалість чинного законодавства. Але участь в Стратегії ЄС для Дунайського регіону дає нам можливість виправити ці недоліки» – продовжив свою думку Сергій Гриневецький.

По-перше, потребує вдосконалення система координації органів державної влади різних рівнів та органів місцевого самоврядування.

Проведена децентралізація також відкриває нові можливості щодо залучення громад до транскордонного співробітництва, отримання ними міжнародної технічної допомоги та участі у міжнародних проектах. Необхідно пожвавити участь України у конференції парламентаріїв Дунайського регіону. Гостро сьогодні і стоїть питання як щодо розбудови національної системи стійкості так і посилення співпраці з країнами регіону щодо протидії епідеміям, надзвичайним ситуаціям. Все більшої ваги набувають екологічні питання, у тому числі питання забруднення річкових та морських вод. Чорне море, в яке впадає Дунай є одним з найбільш вразливих регіональних морів у світі. Щоденно в нього з дунайськими водами потрапляють десятки кілограмів різноманітного сміття, в першу чергу, пластика. Тому сьогодні необхідно впроваджувати нові екологічні практики поводження з відходами, зменшення рівня забруднення пластиком річок Дунайського регіону, а також відновлення штучних лісових насаджень у степовій зоні.

Вагомим чинником економічного зростання, на який звернув увагу учасників круглого столу Сергій Гриневецький, є інтеграція вітчизняної транспортної системи до загальноєвропейської, а саме, розвиток мультимодальних перевезень, підвищення ролі водного транспорту, в першу чергу, Українського Дунайського пароплавства. На переконання голови Одеської ОДА, має бути розроблена чітка державна стратегія розвитку УДП та оновлення його флоту.

«Я можу навести вагомий приклад успішного міждержавного партнерства у розбудові транспортної інфраструктури: поромна переправа Орловка-Ісакча. І очевидно, що Україні сьогодні потрібне більш тісне співробітництво з прикордонними країнами Дунайського регіону з метою пошуку спільних проектів. Як приклад, під час візиту до України президентки Республіки Молдова Маї Санду у січні нинішнього року була осягнута домовленість щодо розбудови автотраси між Кишиневом та Києвом та будівництво мосту через Дністер. В цьому контексті не менш перспективним виглядає, наприклад, розвиток транспортної інфраструктури, яка пов’язує Молдову із туристичними районами Півдня Одеської області» – сказав керівник області.

Підводячи підсумку круглого столу голова Одеської ОДА Сергій Гриневецький зазначив, що перелік питань, які можуть і мають бути вирішені Україною в рамках Дунайської стратегії, дуже широкий.

«Я переконаний, що нинішній круглий стіл дозволить більш чітко окреслити завдання, що стоять перед всіма нами і відкриє шлях до більш активного залучення до процесу обговорення широких кіл громадськості та бізнесу» – резюмував Сергій Гриневецький.