СТВОРЕНА ЗА ПІДТРИМКИ ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ ТА ГЕНКОНСУЛЬСТВА РЕСПУБЛІКИ ПОЛЬЩА, ПЕРЕСУВНА ВИСТАВКА “РЕПРЕСОВАНА ДУХОВНІСТЬ”, МАНДРУЄ УКРАЇНОЮ

За 30 років незалежності нашої Держави зріс інтерес громадськості до вітчизняної історії, до фактів і даних, що тривалий час замовчувалися радянською владою. Доступ до архівних джерел, отриманий після 1991 року, дозволив вченим і дослідникам активно відкривати все нові й нові невідомі сторінки історії України, зокрема й про трагедію репресій проти Церкви.

Разом з цим, до цього часу залишається потреба у актуалізації та об’єктивації історичної правди про державний террор в СРСР через огляд локальних подій та деталізацію персональних історій репресованих задля увічнення їх пам’яті.

Саме тому громадська організація “Україна – це Я”, очолювана Олександром Чернегою, за підтримки Генерального Консульства Республіки Польща в Одесі та Департаменту культури, національностей, релігій та охорони об’єктів культурної спадщини Одеської облдержадміністрації ініціювала в рамках відзначення 30-ліття Незалежності України створення виставки, присвяченої репресіям проти Римсько-Католицької Церкви у 1920-1930 роках ХХ століття.

• 

Виставка, що складається з 13 стендів, стала першим етапом реалізації проєкту “Репресована духовність”, метою якого є інформування світового та українського співтовариства про боротьбу комуністичної влади та її репресивних органів з різними релігійними організаціями на теренах Одеської області.

Вперше виставка була продемонстрована 13-25 серпня 2021 року в Одеському кафедральному храмі Успіння Пресвятої Богородиці за участі єпископа Одесько-Сімферопольської дієцезії Римсько-католицької Церкви Станіслава Широкородюка, заступника директора Департаменту культури, національностей, релігій та охорони об’єктів культурної спадщини Одеської облдержадміністрації  Різникової Ярослава та Генконсула Республіки Польща Катажини Солек.

27 серпня 2021 року виставку було урочисто відкрито у Київському кафедральному соборі Святого Олександра Римсько-католицької Церкви в Україні. До 7 вересня її відвідали велика кількість небайдужих людей, в тому числі представник Надзвичайного і Повноважного посла Польщі в Україні Кароль Зелінський, єпископ Київсько-Житомирської дієцезії Віталій Кривицький та представники інших конфесій.

10 вересня 2021 року виставка відкрилась у Львівському кафедральному соборі Римсько-католицької Церкви в Україні з благословення архієпископа Мечислава Мокшицького та за участі єпископів Броніслава Бернацького й Мар’яна Бучка, а також директора Львівського музею історії релігії Ореста Малиця та начальника відділу релігій та національностей департаменту з питань культури, національностей та релігій Львівської облдержадміністрації Дмитра Горєвого.

А вже 1 жовтня 2021 року виставка відкрилась на території музейного простору середньовічної вежі-дзвіниці костьолу Святого Апостола Варфоломія в Дрогобичі (вул. Данила Галицького, 8). Вона об’єднала багатьох представників громадських та релігійних організацій, працівники профільних управлінь та інституцій Дрогобицької міської ради, депутатів всіх рівнів, музейних хранителів з різних музеїв Дрогобиччини, науковців Дрогобицького державного педагогічного університету ім.І.Франка, членів парафіяльних громади Дрогобича.

Співорганізаторами заходу стали Державний історико-культурний заповідник «Нагуєвичі»; Спілка вчителів-полоністів України; Дрогобицький музичний коледж ім.Василя Барвінського; парафія Святого Апостола Варфоломія Стрийського деканату Львівської Архідієцезії Римсько-Католицької Церкви.

Модераторами виступили кандидат історичних наук, доцент, директор ДІКЗ «Нагуєвичі» Богдан Лазорак та Назар Юрчишин, маґістр історії, музейний доглядач ДІКЗ «Нагуєвичі», аспірант історичного факультету ДДПУ ім.І.Франка.

В подальшому заплановані виставкові просвітницькі мандри містами України та відвідування декількох міст Республіки Польща за підтримки Генерального консульства Республіки Польща в Одесі.

Така затребуваність виставки не видається дивною. Вона вражає, вона викликає емоційне потрясіння – на стендах представлені історії реальних людей – священників та вірян, світлини реальних історичних документів, архівних матеріалів з фондів СБУ: протоколи допитів і картки заарештованих, секретні укази й декрети, докази фальсифікації слідства органами НКВС.

На думку Джорджа Орвела справжньою метою тоталітарної системи є зміна свідомості людини та її абсолютне підпорядкування правлячому режиму. Матеріали виставки переконливо доводять, що для досягнення цієї мети, ще з моменту встановлення більшовицької влади на теренах України, каральними органами застосовувались позазаконні методи залякування та фальсифікації. Апогею ці практики досягли в кінці 1930-х років, коли маховик Великого террору розкрутився із такою силою, що як писав О.Солженіцин, важливою стала кількість заарештованих, а не особистість кожного з них, а слідство перетворилося на просту формальність. Грубі порушення законності, тортури і катування, що часто приводили до обмовлення і самообмовлення невинних людей, були офіційно дозволені і навіть рекомендовані як метод ведення слідства в 1937 році особисто Сталіним і Центральним Комітетом Комуністичної партії (б).

Разом з цим, матеріали виставки свідчать, що незважаючи на всі жахливі методи боротьби з Церквою, вірою та релігією, велика кількість людей – вірних різних конфесій, хоч і були переслідувані й постраждали за свою віру, однак не зреклися своїх переконань, а Церква, пройшовши через терор і репресії, живе й продовжує проповідувати принципи добра й справедливості.