ВУЛИЦЮ ВІРИ ІНБЕР В М. ОДЕСА ПЕРЕЙМЕНОВАНО НА ВУЛИЦЮ ВОЛОДИМИРА РУТКІВСЬКОГО

Володимир Рутківський (1937-2021) – український письменник, поет, журналіст, майстер дитячого історичного роману, лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка.

Понад 65 років його життя і творчості нерозривно пов’язані з Одесою, де він сформувався як особистість, визначив життєві й творчі пріоритети, де були надруковані перші вірші й оповідання для дітей.

Володимир Григорович Рутківський народився 18 квітня 1937 році в селі Хрестителеве Чорнобаївського району на Черкащині в родині вчителів. З 1955 по 1957 рік він навчався в Одеському інституті харчової та холодильної промисловості, а у 1958 перевівся до Одеського політехнічного інституту, який закінчив 1959 року з відзнакою.

Сім років – з 1959 по 1966 трудився апаратником на Одеському суперфосфатному заводі, згодом інженером на заводі «Мікрон», поєднуючи роботу за фахом з журналістською та літературною діяльністю.

У 1966 році він дебютував збіркою поезій «Краплини сонця». Друга збірка – «Плоти» – вийшла у 1968. Через рік Володимир Рутківський був прийнятий до Спілки письменників України.

Незважаючи на успіх перших видань, поета внесли до «чорних списків націоналістів» за його принципову позицію стосовно історії України. Збірку «Плоти» вилучили з бібліотек, а третю – «Експромт» – викреслили з тематичних планів видавництва «Маяк» на 1970 рік. Наступні збірки поезій – «Повітря на двох» (1973) та «Рівновага» (1977) – хоч і вийшли друком, але були спотворені цензурою.

Твори для дітей, які при таких обставинах почав писати Рутківський, відмовляли друкувати в єдиному на той час дитячому видавництві України «Веселка», проте в перекладі російською видавництвом «Детская литература» було надруковано «Аннушка» (1977), повість-казку «Бухтик из тихой заводи» (1981), книжку нарисів «Земля мастеров» (1985).

Справжній успіх прийшов до Володимира Рутківського лише після здобуття унезалежнення України. Він створює «власні версії» маловідомих подій з давньої української історії, художнім словом спонукаючи дітей і молодь пишатися своїм героїчним минулим.

1991 року виходить в світ його перша історична повість – «Сторожова застава». Шалену популярність серед читачів набула пригодницька трилогія: «Джури козака Швайки» (2007), «Джури-характерники» (2009), «Джури і підводний човен» (2010), видана видавництвом «А-ба-ба-га-ла-ма-га». У 2014-2015 роках вийшла четверта книга – «Джури і Кудлатик», яка раніше автором не планувалася.

У 2008 році виходить повість «Потерчата» (Про себе малого та про скривджений війною світ довкола). У підзаголовку до книги автор вказує, що це «дитяча сповідь перед дорослими, які так нічому й не навчилися».

У 2013 році кінопроєкт за його романом «Сторожова застава» переміг у 5-му конкурсі Державного агентства з питань кіно. У 2017 року стрічка «Сторожова застава», екранізована за сценарієм Рутківського, з’явилася у світовому кінопрокаті.
Останньою з опублікованих книг письменника стала повість «Щирик зі Змієвої гори» (2018), що є заключною частиною казкової трилогії, до якої ввійшли також повісті «Бухтик з тихого затону» та «Гості на мітлі».
Рутківський активно підтримував молодих колег – творче об’єднання дитячих письменників Одещини під керівництвом і за редакції Володимира Рутківського створило п’ять збірників дитячої літератури одеських авторів.

Серед численних нагород письменника: літературна премія імені Миколи Трублаїні за повість «Сторожова застава» (1992); літературна премія імені Лесі Українки за повість «Сторожова застава» (2002); Книга року BBC за роман «Сині води» (2011).
У 2012 році йому було присуджено Національну премію імені Тараса Шевченка за трилогію «Джури».

У 2018 році за повість «Гості на мітлі» Володимир Рутківський потрапив до Почесного списку (Honour List 2018) найвидатніших письменників, художників та перекладачів у галузі дитячої літератури зі всього світу, який публікує раз на два роки Міжнародна рада з дитячої та юнацької книги (The International Board on Books for Young People – IBBY).

31 жовтня 2021 року його не стало. Похований на Другому християнському кладовищі.