Державна регуляторна служба України (далі – ДРС) як спеціально уповноважений орган з питань ліцензування згідно з нормами Закону України від 02.03.2015 № 222-VIII “Про ліцензування видів господарської діяльності” (далі – Закон № 222) здійснює методичне керівництво, інформаційне забезпечення діяльності органів ліцензування.
Відповідно до вимог статті 5 Закону № 222 при спеціально уповноваженому органі з питань ліцензування (ДРС) створено Експертно-апеляційну раду з питань ліцензування (далі – ЕАР), що є постійно діючим колегіальним органом.
Одним з обов’язків ЕАР є розгляд скарг здобувачів ліцензії, ліцензіатів на дії (бездіяльність) органу ліцензування щодо порушення законодавства у сфері ліцензування. ЕАР за результатами розгляду скарг приймає рішення:
– задовольнити скаргу ліцензіата чи здобувача ліцензії на дії (бездіяльність) органу ліцензування щодо порушення законодавства у сфері ліцензування;
– залишити скаргу ліцензіата чи здобувача ліцензії без задоволення (відхилити скаргу);
– рекомендувати спеціально уповноваженому органу з питань ліцензування зобов’язати орган ліцензування усунути виявлені Експертноапеляційною радою з питань ліцензування порушення законодавства у сфері ліцензування.
За результатами розгляду рішень ЕАР спеціально уповноважений орган з питань ліцензування (ДРС) видає протягом п’яти робочих днів з дня ухвалення відповідного рішення ЕАР розпорядження про розгляд скарги (у разі задоволення скарги зобов’язує орган ліцензування скасувати рішення органу ліцензування, яке оскаржується, або вчинити (не вчиняти) певні дії, спрямовані на усунення порушень законодавства у сфері ліцензування).
Розпорядження спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування, прийняті в межах його повноважень, є обов’язковими до виконання органами ліцензування, юридичними особами всіх форм власності, а також фізичними особами – підприємцями (абзац перший частини другої статті 4 Закону № 222).
Отже, Законом № 222 передбачений механізм досудового врегулювання спорів між органами ліцензування та здобувачами ліцензій /ліцензіатами. При цьому, виходячи з норм Закону № 222, здобувачі ліцензій, ліцензіати мають право звернутися до ЕАР зі скаргою на дії або бездіяльність відповідного органу ліцензування, якщо вважають, що такими діями чи бездіяльністю орган ліцензування порушив вимоги законодавства у сфері ліцензування. Серед них рішення: про залишення заяви про отримання ліцензії без розгляду; про відмову у видачі ліцензії або у переоформленні ліцензії; про зупинення дії ліцензії повністю чи частково; про анулювання ліцензії повністю чи частково; розпорядження (або інший розпорядчий документ, припис) про усунення порушень ліцензійних умов.
У випадках, коли рішення, що оскаржується вже набрало чинності, скаржником втрачається право на оскарження дій (бездіяльності) органу ліцензування щодо порушення законодавства у сфері ліцензування до ЕАР.
Якщо ліцензіат протягом строку набрання чинності рішенням органу ліцензування про анулювання ліцензії або зупинення дії ліцензії повністю або частково подає скаргу до ЕАР, дія цього рішення органу ліцензування зупиняється (про що вноситься запис до ліцензійного реєстру) до дня внесення спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування до Реєстру розгляду скарг здобувачів ліцензії, ліцензіатів на дії (бездіяльність) органу ліцензування щодо порушення законодавства у сфері ліцензування відомостей про розпорядження спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування за результатом розгляду скарги ЕАР (частина дев’ятнадцята статті 16 Закону № 222).
Водночас, згідно з частиною другою статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Порядок звернення до суду регламентований процесуальним законодавством, зокрема Кодексом адміністративного судочинства України (далі – КАС України).