НА ЗАСІДАННІ ОБЛАСНОЇ НАУКОВО-ЕКСПЕРТНОЇ РАДИ, ПРИ ОДЕСЬКІЙ ОДА, ОБГОВОРИЛИ СУЧАСНИЙ СТАН І МАЙБУТНЄ ХАДЖИБЕЙСЬКОГО ТА КУЯЛЬНИЦЬКОГО ЛИМАНIВ

Розгляданню та комплексному обговоренню актуальних проблемних питань погiршення екологiчної ситуацiї в регiонi було присвячено чергове робоче засідання нещодавно створеної обласної науково-експертної ради (ОНЕР), яке провiв голова Одеської облдержадміністрації Сергій Гриневецький.

Ключову увагу учасники засідання та запрошені експерти  придiлили проблематицi поточного екологiчного стану Куяльницького та Хаджибейського лиманiв, а також перспективам його покращення.

Комплексну характеристику поточної ситуацiї надали у спільній доповiдi-презентацiї ректор Одеського державного екологічного університету, професор Сергій Степаненко, директор Інституту проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України, академік Борис Буркинський, заступник начальник Басейнового управління водних ресурсів річок Причорномор’я та Нижнього Дунаю Олег Чижик, директор Департаменту екології та природних ресурсів ОДА Павло Буланович.

В ходi доповiдi було зазначено iстотний системний взаємозв’язок цих знакових водних об’єктiв з вiдповiдними загальними показниками:

Куяльницький лиман: площа 39,4 кв км; об’єм 33,6 млн куб м; найбiльша глибина 1,6 м; солонiсть 80-320%; вiддаленiсть: 3 км вiд моря, 5 км вiд м. Одеса;

Хаджибейський лиман: площа 113,7 кв км; об’єм 753,2 млн куб м; найбiльша глибина до 15 м; солонiсть 5-6%; вiддаленiсть: 4,5 км вiд моря, 7 км вiд м. Одеса.

Професор Сергій Степаненко з колегами охарактеризували поточну ситуацiю, як екологiчну катастрофу та визначили основнi негативнi фактори, переважно антропогенного характеру, багаторiчний вплив яких зумовив її.

Серед таких факторів – надмiрне використання вод малих рiчок для локального зрошення, що призводить до зменшення стоку та обмiлiння; нелегальний видобуток пiску на схилах лиманiв, що призводить до їх руйнування та втрати рекреацiйних ресурсiв; створення водосховищ та ставкiв на степових рiчках-джерелах живлення лиманiв (це переважно Великий та Малий Куяльники), що призводить до iнтенсивного випаровування.

Призводить до iнтенсивного забруднення і вiдсутнiсть водоохоронних зон лиманiв та вiдповiдних прибрежних смуг та  постiйне скидання до Хаджибейського лиману недостатньо очищених стiчних вод з СБО «Пiвнiчна» (150 тис. куб м щодобово, 60 млн куб м щорiчно) та 25 млн куб м дренажних вод з «полiв фiльтрацiї».

Окремо було зазначено, що незважаючи на регулярний дефiцит води в Куяльницькому лиманi його штучне з’єднання з Одеською затокою може призвести до зростання концентрацiї морської солi.

В ходi обговорення зазначених проблем були визначено основнi напрямки реалiзацiї комплексу вiдповiдних iнженерно-технiчних, монiторiнгових та органiзацiйних заходiв, зокрема: використання надлишку прiсної води Хаджибейського лиману (162,1 млн куб м) для поповнення Куяльницького лиману (дефiцит 111,7 млн куб м) iз обов’язковим забезпеченням очищення стiчних та дренажних вод; змiцнення iснуючої дамби Хаджибейського лиману та будiвництво аварiйного водоскиду, що має забезпечити пропускання весняних паводкових вод (30 млн куб м) та захистити об’єкт вiд руйнування; натурнi обстеження берегiв лиманiв (балки, поселення, об’єкти з шкiдливими викидами та поверхневим скиданням), рiчок, притокiв та iнших водних об’єктiв та органiзацiя проєктно-вишукувальних робiт з подальшим технiко-економiчним обгрунтуванням їх проведення.

За результатами обговорення Сергій Гриневецький закцентував увагу членів науково-експертної ради на основних стратегiчних аспектах поточної ситуацiї щодо примiських лиманiв Одеси – технiчному станi очисних споруд, забезпеченнi системної подачi прiсної води та регулярному монiторингу динамiки екологiчного стану. Також голова Одеської ОДА визначив ряд iнших актуальних проблемних водних об’єктiв регiону, що потребують негайної та пильної уваги, у зв’язку iз зростанням комплексного iнфраструктурного навантаження на них це – Тилiгульський та Аджалицькi лимани, Хаджибейська дамба, «Румунський канал», «поля фiльтрацiї», озера та лимани Придунав’я.