"Воля", "гідність", "паляниця", "кохання", "затишок"… Слова, які мають свій характер, настрій і звучання. Слова, за якими впізнаємо своє.

27 жовтня відзначаємо День української писемності та мови — день, що нагадує: мова не закінчується на правилах правопису й наголосах. Вона живе в наших розмовах, повідомленнях, книжках, жартах, піснях і навіть у тих словах, для яких важко знайти точний переклад. 28. Українська вміє бути ніжною й гострою, лаконічною й неймовірно образною. Вона змінюється, розвивається, поповнюється новими словами, але зберігає те, що об’єднує нас крізь покоління.

У кожному українському слові — частинка нашої історії, культури й характеру. А в мові загалом — те, що поєднує нас, допомагає відчувати спільність і передавати своє наступним поколінням.

Тож відкриваймо щодня красу рідного слова.

З Днем української писемності та мови!