ВУЛИЦЮ АМВРОСІЯ БУЧМИ У м. ОДЕСА ПЕРЕЙМЕНОВАНО НА ВУЛИЦЮ МИХАЙЛА БІЛИНСЬКОГО
БІЛИНСЬКИЙ Михайло Іванович (1883-1921) – український військовий діяч, начальник дивізії морської піхоти, герой Другого Зимового походу, видатний організатор українських військово-морських сил, Міністр морських, внутрішніх справ і фінансів, учасник підготовки проекту Конституції УНР, один з лідерів партії соціалістів-самостійників.
Народився в 1883 році на Черкащині в родині священника, здобув прекрасну освіту – навчався в 2-й чоловічій київській гімназії, потім у Московському Лазаревському інституті східних мов. Став справжнім поліглотом, опанувавши арабську, вірменську, перську, турецьку, татарську, грузинську мови.
З 1906 року розпочав службу на Балтійському флоті.
З початком революційних подій у Петрограді Білинський включається в активне громадське і політичне життя. Разом з лейтенантом Святославом Шрамченком він організовує Український військово-морський революційний штаб Балтійського флоту, який об’єднав моряків-українців.
За їх ініціативи 12 жовтня 1917 року на кораблях Балтійського флоту зі створеними «українськими залогами» було піднято український синьо-жовтий прапор.
Наприкінці 1917 року Михайло Білинський повертається до Києва, де стає одним з організаторів Українського генерального секретарства морських справ Української Народної Республіки. За Центральної Ради входив до складу комісії по укладенню мирного договору з Румунією, перебував у Берліні «у справі підписання трактату як фахівець військово-морських справ».
За часів правління гетьмана Скоропадського Білинський обіймав посаду помічника начальника Головної господарчої управи Морського міністра. Наказом від 24 квітня 1918 старший лейтенант Михайло Білинський призначений головою комісії «для утворення загальних штатів» Морського міністерства.
Після падіння гетьманату 26 грудня 1918 року призначений Міністром морських справ Української Народної Республіки.
На посту міністра Білинський розпочав активну роботу щодо створення правової й організаційної бази національного флоту, намагаючись таким чином за допомогою міжнародного права повернути Україні і флот, і його бази. Під його керівництвом відомство розробило цілу низку важливих законів – про флот, про морське міністерство, про організацію військово-морських сил на чорноморському узбережжі.
У січні 1919 року вводиться у дію «Закон про гардемаринську школу», організовується її робота в Миколаєві, а згодом у Кам’янці-Подільському.
Білинський докладав зусиль для збереження цінних кадрів військово-морських офіцерів. Видав наказ командувачу українським флотом В’ячеславу Клочковському підняти на всіх кораблях попередньо затверджені законом УНР Військово-морські прапори України.
Він був учасником героїчних Першого та Другого зимових походів армії Української Народної Республіки.
Загинув в листопаді 1921 року в боях з більшовиками під час Другого зимового походу.
7 липня 2019 року ім’я Михайла Білинського присвоєно 36-й окремій бригаді морської піхоти Командування морської піхоти Військово-Морських Сил Збройних Сил України.
