НА АПАРАТНІЙ НАРАДІ ОДЕСЬКОЇ ОБЛДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ ОБГОВОРЕНО ВНЕСЕННЯ ОСТАННІХ ЗМІН ДО ПОДАТКОВОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ

Голова Одеської обласної державної адміністрації Сергій Гриневецький провів завершальну у цьому році апаратну нараду ОДА, в ході якої було розглянуто та обговорено актуальне питання нещодавно прийнятого Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень».

З зазначеного питання доповів директор Департаменту економічної політики та стратегічного планування ОДА Дмитро Радулов.

«Органам місцевого самоврядування важливо мати широкий перелік джерел та інструментів наповнення місцевих бюджетів. Це запорука фінансової спроможності та більших можливостей для розвитку територій. Саме таку можливість дає прийнятий Закон України № 1914-ІХ (законопроєкт 5600). Важливо, що цей Закон удосконалив окремі положення Податкового кодексу і низки законів щодо загальних питань адміністрування податків, зокрема податку на прибуток підприємств, податку з доходів фізичних осіб, акцизного та екологічного податків, рентної плати, сплати за землю, умов перебування на спрощеній системі оподаткування, що має забезпечити нові надходження до місцевих бюджетів. Більшість положень зазначеного Закону набирає чинності з 01-го січня 2022 року, але є окремі норми, що набирають чинності через три місяці, у вересні, листопаді тощо», – охарактеризував загальну ситуацію Дмитро Радулов.

У своїй доповіді директор Департаменту економічної політики та стратегічного планування ОДА визначив основні напрямки дії вказаного Закону: 1) індексація ставок податків та зборів; 2) зміни щодо податку на прибуток підприємств; 3) зміни у порядку нарахування податку на додану вартість; 4) запровадження сплати «мінімального податкового зобов’язання»; 5) зміни щодо нарахування та сплати податку з доходів фізичних осіб (ПДФО), включаючи його отримання під час купівлі-продажу об’єктів нерухомості; 6) скасування мораторію на індексацію нормативної грошової оцінки для усіх земель, крім сільськогосподарських угідь; 7) розширення інформаційної бази для нарахування плати за землю через залучення різноманітних реєстрів; 8) зміни у порядку сплати єдиного податку; 9) впорядкування Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності; 10) врегулювання та вдосконалення питань щодо податкових боргів та боржників (зокрема, стосовно списання збитків великими платникам податку на прибуток).

Значну увагу у Законі приділено акцизу на алкоголь, тютюнові вироби (у широкому спектрі), екологічному податку, рентній платі за радіочастотний ресурс, надра держави, спеціальне використання водних та лісових ресурсів. Законом.

Окремо Законом врегулюються важливі актуальні питання щодо земельних відносин, зокрема, нормативної грошової оцінки, низький рівень якої призводить до негативних наслідків при формуванні місцевих бюджетів.

Як зазначив Дмитро Радулов, на разі рівень середньої нормативної грошової оцінки однієї земельної ділянки в Одеській області складає: 32,7 тис. грн в Роздільнянському, 31,1 тис. грн в Подільському, 30,7 тис. грн в Березівському, 30,6 тис. грн в Білгород-Дністровському, 29,6 тис. грн в Болградському та Одеському, 25,6 тис. грн в Ізмаїльському районах. При цьому за попередніми експертними розрахунками, скасування мораторію на індексацію НГО сприятиме додатковим надходженням до місцевих бюджетів у розмірі 2,2 млрд грн щорічно. В свою чергу, запровадження «мінімального податкового зобов’язання» для власників та користувачів сільськогосподарських земельних ділянок у сферах виробництва та реалізації власної сільськогосподарської продукції має призвести до їх детінізації.

Важливими нормами у сфері фінансової дисципліни суб’єктами господарювання стануть ведення Реєстру податкових боржників, звітність щодо усіх платників податків та боржників за запитом органу місцевого самоврядування, а також неможливість виїзду податкових боржників за кордон до повного погашення податкового боргу (у разі наявності відповідного судового рішення), що має працювати на упередження появи податкового боргу та стимулювання платників податків до самостійної вчасної сплати зобов’язань.